Окупаційна російська влада Криму звільнила журналіста проєкту Української служби Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка. Він понад чотири рокив перебував за ґратами за сфальсифікованими звинуваченнями.
20 червня Єсипенка випустили із Керченської колонії в окупованому Криму, а 22 червня він прибув до Праги, де зустрівся зі своєю родиною.
Хто такий Владислав Єсипенко? Чим він займався в окупованому Криму? І чому Росія заарештувала журналіста і судила його як небезпечного злочинця?
Владислав Єсипенко до 2014 року жив із сім'єю в Севастополі. Коли Росія захопила й анексувала Крим, Єсипенко разом із родиною переїхав до Кривого Рогу, але продовжував стежити за тим, що відбувається на півосторі.
Одного разу він зв'язався з редакцією Крим.Реалії і сказав, що готовий співпрацювати та їздити на Кримський півострів, щоб інформувати про ситуацію там, незважаючи на репресії російських силовиків.
Так почалася чотирирічна історія співпраці з Крим. Реалії.
Владислав Єсипенко зміг стати джерелом суспільно значущої інформації, що не стала б без його праці відомою широкому загалу.
«Брався за найважчі теми»
Владиславу Єсипенку вдалося пропрацювати в Криму чотири роки. Весь цей час він брав на себе найскладніші та найризикованіші теми.
Владислав не тільки сміливо брався за цю роботу, але й ініціював свої ідеї. Він брався за ризиковані темиАнжеліка Руденко
«Владислав Єсипенко збирав для Крим.Реалії інформацію про всі аспекти життя Кримського півострова під російською окупацією. Це були земельні проблеми, проблеми української церкви в Криму, доступ кримчан до моря, опитування людей на соціальні теми на вулицях. Така робота в Криму пов'язана з великими ризиками, оскільки за зйомку на вулицях можуть затримати і відправити в катівні. Проте Владислав сміливо брався за цю роботу, ініціюючи свої ідеї. Він брався за ризиковані теми. Ми були здивовані, як він добре виконував свою роботу», – розповідає старша телевізійна продюсерка Крим.Реалії Анжеліка Руденко.
Серед матеріалів Крим.Реалії, створених на основі зйомок Владислава Єсипенка, – історія про могилу Віктора Януковича-молодшого – сина втікача-президента України Віктора Януковчиа. Вдалося зафіксувати, що ця могила розміщена в Севастополі, і що її відвідує Людмила Янукович.
Він зняв десятки історій, про які не розповідали підконтрольні російській владі кримські ЗМІ.
Останнє відео Владислава Єсипенка, зняте до затримання, – опитування кримчан про те, як змінилося їхнє життя після анексії Кримського півострова Росією.
Затримання на Ангарському перевалі та Керченська колонія
Владислав Єсипенко перестав виходити на зв'язок у березні 2021 року. У цей час він перебував у Криму.
Як потім з'ясувалося, журналіст був затриманий російськими спецслужбами на Ангарському перевалі. Потім його заарештували в Криму за звинуваченням у «зборі інформації в інтересах спецслужб України», а пізніше висунули звинувачення у зберіганні боєприпасів.
У цій справі є безліч нюансів, що вказують на сумнівність звинувачень. Навіть російська експертиза не знайшла відбитків пальців Владислава Єсипенка на інкримінованій йому гранаті, нібито знайденій у його машині.
Владислав Єсипенко стверджує, що після затримання до нього застосовували тортури електрострумом, вибиваючи зізнання. Він не визнав свою провину.
Багато правозахисних організацій вважають його справу політично вмотивованою.
Проте підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд засудив його до шести років позбавлення волі та призначив штраф у розмірі 110 тисяч рублів.
Підконтрольний Москві Верховний суд Криму пом'якшив вирок для Владислава Єсипенка до п'яти років позбавлення волі зі штрафом.
Після цього його відправили до Керченської колонії, де він і відбував покарання.
Незабаром Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Це значно ускладнило комунікацію Владислава Єсипенка з родиною. Стало набагато складніше стежити за тим, що з ним відбувається.
Владислав Єсипенко став одним із майже двох десятків громадянських журналістів у Криму, яких Росія утримує в російських в'язницях. Весь цей час родина журналіста, редакція Крим.Реалії, корпорація RFE/RL, українська влада та міжнародні організації боролися за його звільнення.
Влада України назвала цей вирок «політично вмотивованим».
У Держдепартаменті США заявили, що це «ще один приклад зловживань російської окупаційної влади в Криму».
А Європейська федерація журналістів (EFJ) назвала вердикт кримського суду «пародією на правосуддя».
За всі роки перебування Владислава Єсипенка в російських катівнях його ім'я звучало на всіх авторитетних міжнародних майданчиках.
Його відданість своїй країні та правді була сильнішою за його страхКатерина Єсипенко
Єсипенко удостоєний безлічі журналістських нагород і премій, що символізують боротьбу за свободу слова і громадянську позицію.
«Мій чоловік винен тільки в тому, що інформував світ про те, що відбувається в окупованому Криму. Він знав, що це небезпечно, але його відданість своїй країні та правді була сильнішою за його страх», – наголошує дружина журналіста Катерина Єсипенко.
«Росія ізолювала Крим, щоб приховати свої злочини»
Керівництво RFE/RL та авторитетні міжнародні організації протягом усіх років ув'язнення Владислава Єсипенка не припиняли вимагати від Росії його звільнення як політв'язня. Але цього не сталося.
Наприкінці 2024 року дружина журналіста і голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявляли, що йому готують новий термін ув'язнення, щоб продовжувати утримувати в тюрмі.
Проте наприкінці червня Владиславу Єсипенку вдалося вийти на свободу, формально відбувши весь термін покарання, призначеного судом.
20 червня він покинув Керченську колонію, в якій відбував термін ув'язнення, і через треті країни прибув до Праги. Тут його зустріла дружина Катерина і дочка Стефанія. Там найближчим часом він планує пройти медичне обстеження і курс реабілітації.
Центр прав людини ZMINA проводив адвокаційну роботу з міжнародною спільнотою для звільнення Владислава Єсипенка.
Владислав Єсипенко – один із таких небагатьох журналістів, які ризикували туди їздити і збирати інформаціюТетяна Печончик
«З 2014 року Росія побудувала стіну інформаційної ізоляції навколо Кримського півострова, щоб приховати свої злочини, щоб звідти пробивалося якомога менше незалежних голосів і лунала тільки пропаганда. На тлі того, що країна-агресор знищила всі професійні медіа на півострові, послідовно блокувала всі можливості для журналістської діяльності, однією з небагатьох ниток, за допомогою яких можна було дізнаватися, що відбувається в Криму, які там настрої у людей, були поїздки туди журналістів з материкової України. Владислав Єсипенко – один із таких небагатьох журналістів, які ризикували туди їздити і збирати інформацію. Саме тому, коли окупанти його заарештували, для нас було важливо привернути увагу до цієї справи і боротися за звільнення журналіста», – розповіла Крим.Реалії голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Вона шкодує, що зусилля українських та міжнародних інституцій і правозахисників не призвели до звільнення Владислава Єсипенка раніше, ніж завершився термін його ув'язнення.
Тетяна Печончик закликає «максимально оточити підтримкою» Владислава Єсипенка, на якого попереду чекають реабілітація і повернення до сім'ї, в якій його дочка Стефанія кілька років росла без батька.
